Євтух Микола Борисович

Загальна інформація

   Народився 26 червня 1938 р. в смт. Зарічне Зарічненського району Рівненської області.
У 1962 році закінчив філологічний факультет Львівського державного університету імені І.Я. Франка. За фахом – учитель української мови та літератури.
   Кандидат педагогічних наук (21 червня 1974 р.), дисертація на тему «Поширення марксистсько-ленінських педагогічних ідей на західно-українських землях» за спеціальністю 13.00.01 – теорія та історія педагогіки під керівництвом доцента Олександра Григоровича Дзверіна.
   Доцент кафедри педагогіки і психології Київського державного педагогічного інституту іноземних мов (нині Київського національного лінгвістичного університету), (07 червня 1982 р.).
   Доктор педагогічних наук (29 квітня 1996р.), дисертація на тему «Розвиток освіти і педагогічної думки в Україні (кінець 18-перша половина 19 століття)» за спеціальністю 13.00.01 – теорія та історія педагогіки.
   Заслужений професор Київського національного лінгвістичного університету, професор кафедри педагогіки і психології Київського державного педагогічного інституту іноземних мов (нині Київського національного лінгвістичного університету), (23 жовтня 1991 р.).
   Почесний доктор Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, почесний доктор вищої освіти НАПН України, Кримського гуманітарного університету м. Ялта, Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, Національного університету «Чернігівський колегіум» мені Т.Г. Шевченка, Донбаського державного педагогічного університету, Міжнародного економіко-гуманітарного університету, Рівненського економіко-гуманітарного інституту (РЕГІ), Дрогобичського державного педагогічного університету імені Івана Франка, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Лауреат премії мінвузу України.
   Член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України (1994 р.), академік НАПН України (1999 р.) Заслужений працівник народної освіти України (1995 р.)
   Член спеціалізованих рад із захисту докторських дисертацій, член редакційної колегії журналів «Рідна школа», «Педагогіка і психологія», низки наукових та науково-методичних збірників «Гуманізація навчально-виховного процесу». Очолював експертну раду з педагогіки, психології та фізичного виховання ВАК України.
   Член комісії МОН України з питань Державного реєстру наукових установ, яким надається державна підтримка (до цього часу).

   Стаж науково-педагогічної діяльності 63 роки.
   З 1962 року розпочав свою діяльність учителем української мови та літератури у школах № 51 імені І. Франка та № 9 м. Львова.
   У 1969 р. вступив до Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР, після закінчення якої обіймав посади старшого наукового співробітника НДІ педагогіки УРСР, вченого секретаря Ради з координації наукових досліджень у галузі психолого-педагогічних наук України.
   З 1978 р. – старший викладач, доцент, професор, а упродовж 1989 – 1997 р. – завідувач кафедри педагогіки і психології Київського державного педагогічного інституту іноземних мов (нині Київський національний лінгвістичний університет). З 1997 по 2018 рік – академік-секретар Відділення педагогіки і психології (нині Відділення вищої освіти) НАПН України.